18.11.2021.Практичне заняття до теми: Антисептика.

 

Практичне заняття № 3

 

Тема: Антисептика. Види антисептики. Характеристика основних груп

антисептичних засобів. Основні методи застосування антисептиків.

 Цілі заняття

1. Мати уяву про історію розвитку антисептики

2. Знати класифікацію та механізми дії різних методів сучасної антисептики

3. Засвоїти класифікацію антибіотиків, механізм їх дії, принципи застосування

4. Знати організацію роботи в гнійній перев’язочній, методи утилізації використаного

перев’язочного матеріалу

5. Вміти вибирати антисептичний засіб в залежності від різновиду гнійно-септичної

хірургічної патології

6. Вміти приготувати і застосовувати антисептичні хімічні засоби

7. Вміти організувати догляд та режим перебування у відділенні хворого з анаеробною

інфекцією .

Переглянь інформаційні матеріали:

Антисептика належить до могутніх і досить поширених методів профілактики та лікування місцевих інфекційних захворювань і сепсису. В 80-90 роки мы століття інтерес до антисептики і масштаби її використання значно збільшилися. Слід підкреслити, що в другій половині ХХ століття змінилися умови та спосіб життя людей, отримала подальший розвиток медична допомога населенню, збільшилися темпи еволюції умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів, що викликають захворювання у людини. Найважливішим проявом процесів, що відбуваються, слід вважати зменшення поширення загальних та збільшення абсолютної кількості місцевих інфекційних хвороб. На місцеві інфекційні хвороби зараз припадає основна маса захворювань, зайнятих ліжок у стаціонарах, поліклінічних відвідувань, витрат на медичне обслуговування. Для профілактики та лікування місцевих інфекційних хвороб і супутньої їм септикопіємії з давніх часів використовували антисептичні засоби. Сучасному хірургу важко уявити доантисептичний період, коли від інфекції вмирало багато хворих. Ще М.І.Пирогов зазначав, що більша частина поранених вмирає не стільки від ушкоджень, скільки від госпітальної зарази. У минулому на основі емпіричного досвіду, а згодом і на основі наукових досліджень хірургами застосовувались різноманітні засоби для профілактики та лікування хірургічної інфекції. Масштаби їх застосування з часів І.Ф.Земельвейса, Дж. Лістера, М.І.Пирогова, Д.К.Заболотного почали наростати. У першій половині ХХ століття антисептики стали одними із найпоширеніших засобів профілактики та лікування інфекційних захворювань. Антисептика має надзвичайно велике значення для хірургії. Розробка антисептики як метода відкрило нову еру в хірургії, дала можливість для розвитку нових хірургічних напрямків – кардіохірургії, мікрохірургії, трансплантації органів, тощо.

 

Класифікація антибіотиків за механізмом дії та хімічною природою

 Інгібітори синтезу бактеріальної стінки: беталактамні антибіотики – пеніциліні

(безнзилпеніциліну натрієва, калієва та новокаїнова солі, біцилін-1, -3, -5,

феноксиметилпеніщилін, ампіщилін, кабеніщилін, кабецилін) та цефалоспорини

(цефалоспорин, цефазолін цефалексин); ванкоміцин.

 Інгібітори синтезу білка на рівні рибосом: аміноглікозиди (стрептоміцин, неоміцин,

мономіцин, канаміцин, пентаміцин, сизоміцин, амікацин); тетрацикліни

(тетрациклін, окситетрациклін, хлортетрациклін, морфоциклін, метациклін,

доксициклін); нітробензоли (левоміцетин); стероїди (фузидин-натрій); макроліди

(еритроміцин, олеандоміцин); піранозиди (лінкоміцин).

 Інгібітори синтезу нуклеїнових кислот: рифаміцини (рифаміцин SV, рифампіцин).

 Антибіотики, які порушують молекулярну організацію і функції клітинних

мембран: Полієнові (ністатин, леворин), циклічні декапептиди (граміцидин,

поліміксину М сульфат).

Принципи антибіотикотерапії:

 Урахування показів і хіміотерапевтичної дії препарату

 Урахування можливих протипоказань

 Раннє призначення

 Створення постійної бактеріостатичної або бактерицидної концентрації

 Принцип шлейфу

Організація роботи в гнійній перев’язочній.

Перев’язочна, як правило, розміщається в одній кімнаті, відносно невеликих

розмірів. Площа перев’язочної на 1 стіл повинна складати 22 м 2 . Між тим, в одній

кімнаті, окрім перев’язок, виконуються передстерилізаційна очистка та дезінфекція

інструментів, тут же миють руки до і після перев’язок лікарі, медсестри і студенти. В

цьому ж приміщенні встановлюють кип’ятильники для знезараження інструментів,

шафи для збереження різних матеріалів, інструментальні шафи, різні потрібні для

роботи меблі і оснащення.

Зазвичай перев’язочні розташовуються на одному коридорі з палатами, але

зручніше обладнати їх в кінцевому відсіку коридору, відгородженому скляною

перегородкою. При цьому створюється тамбур, в якому можна ставити каталки, шафи

для деяких предметів оснащення, в стінній ніші або у окремій шафі зберігати засоби

для прибирання перев’язочної.

Стеля і стіни перев’язочної фарбують олійною фарбою, але краще, якщо стіни

облицьовані керамічною плиткою. Підлога має бути вкрита керамічною плиткою.

Вентиляція повинна бути припливно-витяжною з двократним обміном за 1 годину. Всі

освітлювачі повинні підлягати вологому прибиранню. В перев’язочній повинні бути дві

раковини, які розміщують подалі від стерильного столу і маркірують надписами на

стіні – “Для миття рук”, “Для інструментів”.

Гнійна перев’язочна використовуються для перев’язок гнійних ран, а також

пункцій абсцесів та порожнин, що містять гній. Тут же виконується більшість гнійних

оперативних втручань, таких як розкриття гнояків, введення дренажу в плевральну

порожнину при емпіємі тощо. В гнійній перев’язочній перев’язують і хворих з

кишковими і каловими норицями.

Підтримання чистоти і порядку в перев’язочній – це обов’язкова умова для

виконання правил асептики під час перев’язок. Робота в перев’язочній, як і в

операційному блоці, починається з попереднього прибирання. Цей захід інколи займає

чимало часу, тому що перев’язочна використовується черговим персоналом для

надання екстреної допомоги хворим, що знаходяться у відділенні. У вечірній і нічний

час може виникнути необхідність у зміні промоклої пов’язки, введення трубки, що

випала з рана тощо. В перев’язочній для цієї мети повинна бути виділена “чергова”

стерилізаційна коробка з перев’язочним матеріалом. Після закінчення перев’язки

черговий персонал повинен зробити прибирання, склавши використані інструменти в

бачок із розчином дезінфектанту, а зняті бинти і пов’язку, забруднені кульки тощо

зібрати у спеціальне відро із кришкою, яке пристосоване для збору забрудненого

матеріалу.

Поточне прибирання виконується під час перев’язок. Біля кожного

перев’язочного столу обов’язково стоїть таз або відро для збору знятих пов’язок і

використаного в процесі перев’язки матеріалу. В проміжках між перев’язками

санітарка перекладає вміст тазів у спеціальне відро із кришкою, щоб потім винести

його для спалювання забрудненого матеріалу. В перев’язочній мають бути великі

щіпці, якими збирають забруднені пов’язки.

Після закінченні перев’язок виконується велике прибирання, аналогічне такому

прибиранню в операційній, а в кінці дня персонал перев’язочної проводить заключне

прибирання.

Один раз на тиждень в перев’язочній виконується генеральне прибирання

аналогічне тому, що виконується в операційному блоці.

Важливе значення в забезпеченні чистоти і порядку в перев’язочній мають

одежа і поведінка людей, здорових і хворих, що входять і працюють в перев’язочній. В

перев’язочну входять у звичайному лікарняному одягу, тобто в халаті і шапочці, в яких

ходять і працюють співробітники хірургічного відділення. Халати і шапочки мають

бути чистими, застібнутими на всі ґудзики, рукава спущені до кистей або закачані, але

так, щоб з під них не “виглядали” рукава нижньої сорочки або кофточки. Персоналу

перев’язочної краще користуватись халатами, що зав’язуються ззаду. Шапочки повинні

повністю закривати волосся. Всі, хто входить у перев’язочну, повинні надягати

стерильну маску.

Медсестри і санітарки, що працюють в перев’язочній, міняють халати кожен

день, а поверх халату одягають фартухи з нагрудниками. Фартухи щоденно

дезінфікуються, а при забрудненні під час роботи протираються чистою ганчіркою,

змоченою дезрозчином. Фартухи повинні одягати лікарі і студенти, що виконують

гнійні перев’язки.

Подібно до операційних сестер сестри і санітарки, що працюють в

перев’язочній, повинні ретельно дотримуватись правил особистої гігієни.

Аподактильна робота, тобто не торкаючись пальцями, є обов’язковою. Всі брудні

роботи потрібно виконувати в робочих рукавичках або довгими щипцями (наприклад,

прибирання з підлоги забрудненої серветки), стежити за шкірою рук, турбуватись, щоб

не було тріщин, подряпин.

Для знезараження повітря в перев’язочній застосовують ультрафіолетові лампи.

Ультрафіолетове опромінення перев’язочної відбувається відповідно графіку.

В сучасній перев’язочній повинно бути виділено місце для передстерилізаційної

очистки інструментів, а в гнійних перев’язочних – для попередньої дезінфекції.

Зазвичай біля раковини з надписом “Для інструментів” розташовують бачок з

дезінфікуючою рідиною, в яку занурюють всі інструменти, що були застосовані під час

гнійних перев’язках. Дезінфекції підлягають і інструменти, що були використанні при

перев’язках ран, що гранулюють, і ран із серозними виділеннями, бо немає впевненості

в тому, що ці виділення не містять патогенні мікроорганізми. В якості дезінфектантів

можуть бути застосовані розчин первомуру, що залишився після обробки рук, або 6%

розчин перекису водню з 0,5% миючого засобу або 2,5% розчин хлоргекседину

біглюконату, 0,2% розчин дезактину тощо. Ці розчини не мають запаху, і перебування в

них інструментів протягом 30-60 хвилин не призводить до корозії металу. Для

передстерилізаційної очистки необхідно мати інший бачок, який як і бачок для

дезінфекції має бути маркірованим. Передстерилізаційна обробка інструментарію в

перев’язочній виконується аналогічно до обробки інструментарію в стерилізаційній

операційного блоку.

Порядок виконання перев’язок за ступенем асептичності полягає в наступному.

Першими повинні виконуватись пункції суглобів, м’яких тканин і кісток, потім

плевральні пункції, з огляду на те, що не завжди можна передбачити характер вмісту,

який знаходиться в плевральній порожнині. Далі йдуть перев’язки свіжих

післяопераційних ран; потім зняття швів і, на кінець, перев’язки чистих ран, що

гранулюють, гастростом тощо.

Всі перев’язки гнійних ран, рівно як і пункції гнояків, промивання порожнини

емпієми тощо, а також перев’язки хворих із норицями кишечнику виконуються в

гнійній перев’язочній В гнійних перев’язочних важливо не допустити розповсюдження

мікроорганізмів за межі рани хворого. В зв’язку із цим в першу чергу перев’язують

хворих із гнійними ранами, що загоюються, потім із значними гнійними виділеннями, а

в останню чергу – септичних хворих із кишковими норицями тощо. Особливих заходів

потребують хворі з анаеробною інфекцією.

 

Вибір антисептичних засобів в залежності від різновиду гнійно-септичної

хірургічної патології.

Хірурги в своїй роботі намагаються отримати максимальний антисептичний

ефект і, як правило, застосовують декілька видів антисептики, а інколи і весь арсенал

(змішана антисептика). Це залежить від різновиду патології і важкості її перебігу.

Приклади вибору антисептичних засобів при різних патологічних станах

Патологічний процес

Засоби антисептики, що можуть бути застосовані

механічні

фізичні

хімічні

біологічні

Чиста рана

Дренаж 

УВЧ

Профілактична антибіотикотера-пія

Контамінована рана (випадкова)

Видалення сторонніх тіл.

Видалення згустків крові.

Видалення змерт- вілих тканин і тих, що потенційно можуть змертвіти

Дренаж.

Ультразвук 

УФ-опромінення

Сорбенти

Осмотичні засоби

Засоби для місцевого застосування

Місцева і загальна антибіотикотерапія

Засоби пасивної і активної імунізації проти правця та сказу при укушених ранах

Гніійна рана

Видалення змертвілих тканин

Дренаж.

Ультразвук. 

УФ-опромінення.

Сорбенти.

Осмотичні засоби.

Лазерне опромінення

Засоби для місцевого застосування.

Хіміотерапевтичні засоби.

Місцева і загальна антибіотикотерапія.

Протеолітичні ферменти.

Засоби пасивної і активної імунізації проти правця та сказу при укушених ранах

Гнійні захворювання шкіри та підшкірної клітковини в гнійно-некротичній стадії

Розтин гнояка.

Видалення змертвілих тканин

Дренаж.

Ультразвук. 

УФ-опромінення.

Сорбенти.

Осмотичні засоби.

Лазерне опромінення

Засоби для місцевого застосування.

Хіміотерапевтичні засоби.

Місцева і загальна антибіотикотерапія.

Протеолітичні ферменти.

Засоби пасивної і активної імунізації 

 

 

 

 

Склад та приготування до застосування деяких антисептичних засобів

Розрахунок складових частин для приготування робочого розчину первомуру (С-4)

Вихідний розчин

Робочий розчин

Пергідроль, мл

Мурашина кислота, мл

Вода, л

100%

85%

1,2%

2,4%

4,8%

17,1

6,9

8,1

До 2

До 1

0,5

 

Для приготування вихідного розчину в скляну колбу наливають відповідну

кількість перекису водню, а потім добавляють мурашину кислоту. Колбу збовтують і

ставлять у нижній відділок холодильника на 1 – 1,5 години, збовтуючи колбу кожні 20-

30 хв. Вихідний розчин може зберігатись при кімнатній температурі 1 добу. Робочий

розчин також придатний протягом 1 доби. Таким чином первомур можна готувати

кожні 2 доби.

 

Потрійний розчин (Крупеніна)

 

Склад:

Карболова кислота – 0,3%

Формальдегід – 1,5%

Карбонат натрію – 2%

Спиртовий розчин Люголя

 

Склад:

Спирт 96% - 100 мл

Калію йодиду – 1 г

Чистий йод – 1 г

Водний розчин Люголя

 

Склад:

Дистильована вода- 100 мл

Калію йодиду – 2 г

Чистий йод – 1 г

 

Організація догляду за хворим з анаеробною інфекцією

Хворий на анаеробну інфекцію створює для оточуючих його інших хворих та

медперсоналу велику небезпеку. Анаеробна інфекція характеризується високим рівнем

контагіозності і, якщо не застосувати профілактичні заходи, може уразити інших

хворих. Основним шляхом розповсюдження анаеробної інфекції є контактний, тому

поперед всього необхідно ізолювати хворого у окремій палаті і організувати

дезинфекцію і стерилізацію засобів догляду, посуди, інструментів, тощо, які

контактують із даним хворим.

1. У приймальному відділенні хворий проходить санітарну обробку.

2. Для миття хворого застосовують мило в дрібній розфасовці.

3. Перед госпіталізацією ліжко, тумбочку, підлогу, підкладне судно

обробляють 6% розчином перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.

4. Прибирання палати виконується 2 рази на день з використанням 6% розчину

перекису водню з 0,5% розчином СМЗ.

5. Засоби для прибирання маркірують і стерилізують в автоклаві за 1-м

режимом.

6. Посуд хворого звільняють від залишків їжі, замочують у 2% розчині соди і

кип’ятять протягом 1,5 години.

 

7. Медичний персонал перед входом у палату переодягається в спеціальні

халати та бахіли, під час огляду хворого і перев’язок користуються

клейончастими фартухами, які обробляються 6% розчином перекису водню.

8. Перев’язувальний матеріал збирають у спеціально виділений бікс,

автоклавують і знищують.

9. Натільну і постільну білизну збирають у бавовняні або поліетиленові мішки,

замочують в 2% розчині соди або миючого засобу, після чого кип’ятять

протягом 1,5 години.

10. Матрац, подушку, ковдру і піжаму піддають камерній дезінфекції в режимі

для мікроорганізмів, що утворюють спори.

11. Використаний інструментарій занурюють у 6% розчин перекису водню з

0,5% СМЗ на 1 годину, потім проводять передстерилізаційну підготовку та

стерилізацію.

Утилізація перев’язочного матеріалу, забрудненого гнійними виділеннями.

Перев’язувальний матеріал, що був у контакті з хворим, у якого має місце

гнійно-некротичний процес, піддається дезинфекції (застосовують замочування у

різних хімічних антисептичних засобах), режим останньої залежить від використаного

для цього засобу. Після дезінфекції відпрацьований перев’язувальний матеріал

відносять на смітник.

Переглянь відео за посиланням:

 Устройство роботи перевязочної: https://youtu.be/uOIhFkFyN9E

Історія розвитку антисептики: https://youtu.be/tQdqI3MRVZo

 

Заповни інформаційну таблицю:

Види антисептики

Механічна антисептика

Фізична

антисептика

Хімічна(біологічна)

антисептика

Мета заходів

 

 

 

Види заходів

 

 

 

 

Питання для фронтального опитування:

1. Назвіть шляхи потрапляння інфекції в рану  та дайти їх характеристику.

2. Методи сучасної антисептики, хто вважається їх засновником.

3. Принципи механічної антисептики.

4. Засоби фізичної антисептики.

5.   Механізм дії засобів фізичної антисептики.

6. Поняття про фізичну антисептику та її приклади.

7. Класифікація хімічних антисептиків.

8. Біологічні антисептики, дайти назву груп біологічних антисептиків.

9. Які антисептики називають біологічними. В чому полягає механізм  їх дії.

10. Класифікація антибіотиків і основні принципи їх застосування.

11. Організація догляду за хворими з хірургічною інфекцією. Утилізація перев’язочного

матеріалу після використання.

12. Організація догляду та режиму перебування у відділенні хворого з анаеробною інфекцією.

13. Характеристика шкірної проби на антибіотики.

14. Підьязикова проба на антибіотики. Правила її виконання.

15. Клінічна характеристика анафілактичного (антибіотикового ) шоку.

16. Невідкладна допомога при анафілактичному (антибіотиковому ) шоку.

17.Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – ферментів. Механізм дії. Використання.

18. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – фітонцидів. Механізм дії. Використання.

19. Правила роботи в гнійній перев’язочній.

20.Організація догляду за хворим з анаеробною інфекцією.

21.Правила утилізації  перев’язочного матеріалу забрудненого гнійними виділеннями

22. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – галоїдів. Механізм дії. Використання.

23. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – окислювачів. Механізм дії. Використання.

24. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – барвників. Механізм дії. Використання.

25. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – детергентів. Механізм дії. Використання.

26. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – солей важких металів. Механізм дії. Використання.

27. Надайте характеристику групі біологічних антисептиків – формальдегідів. Механізм дії. Використання.

28. Устройство гнійної перевязочної та особливості роботи.


Виріши ситуаційну задачу:

1.В поліклініку звернувся хворий з опіком правого передпліччя ІІ ступеня, площа

опіку 1%. Хворому проведений туалет опікової поверхні розчином фурациліну

1:5000. Який антисептичний засіб варто застосувати для місцевого лікування

цього постраждалого?

 

2. У хворого діагностовано розвиток анаеробної інфекції в рані. Стан його швидко

погіршується. Які види антисептики треба застосувати для лікування цього

хворого?

3. При огляді хворого виявлено, що пов’язка на рані промокла гноєм синьо-

зеленого кольору з характерним “солодкуватим” запахом. Які антисептики

необхідно застосувати для боротьби із цією інфекцією?

4. Після обробки операційного поля 5% спиртовим розчином йоду, через декілька

годин після операції, у хворого виникла гіперемія і набряк тих ділянок шкіри,

що були оброблені, з’явилися висипи на інших ділянках тіла, нежить,

нездужання. Про що свідчать ці симптоми? Яку помилку допустив хірург?

5. Перев’язочний матеріал, що був застосований у хворого із анаеробною

хірургічною інфекцією, санітарка викинула у ємність із 1% розчином

хлораміну, після закінчення робочого дня вона віднесла вміст ємності на

смітник. Чи вірно поступила санітарка? Якщо ні, то що вона мала робити із

вище зазначеним перев’язувальним матеріалом?

6. Після перев’язки хворого із анаеробною хірургічною інфекцією використаний

інструмент був занурений у 0,2% розчин дезактину на 1 годину з метою

дезінфекції. Після цього йому була проведена передстерилізаційна підготовка.

Чи вірно поступили із вище зазначеним інструментом? Якщо ні, то що і як мало

бути виконано?

7. В гнійній перев’язочній хворому було виконане оперативне втручання з приводу

гнійно-некротичного процесу в ділянці лівого стегна. Хірургами у даного

хворого запідозрена наявність анаеробної хірургічної інфекції. Яким чином має

підготовити персонал перев’язочну для подальшої роботи?

8. Хірург виконував первинну хірургічну обробку рани в ділянці правої кисті у

хворого Б., 33 років, який травмувався 2 години потому під час столярних робіт.

Хірург видалив з рани стороннє тіло, згустки крові, висік нежиттєздатні

тканини. З якою метою він це робив? Який вид антисептики він застосував при

виконі зазначених дій?

9. Хворому Ш, 44 років, після обробки опікової поверхні, було призначено ввести 1 мл

протиправцевого анатоксину внутрішньо-м’язово та 3000 ОД протиправцевої

сироватки за методом Безредко. Який метод антисептики був застосований в

даному випадку? В чому полягає принцип дії протиправцевого анатоксину та

протиправцевої сироватки?

10. Постраждалому з випадковою раною правої гомілки виконали обробку

останньої, під час якої були застосоване висічення змертвілих тканин, видалення

вмісту рани, обробка рани розчинами перекису водню та дека сану, на утворену

ранову поверхню була накладена асептична пов’язка з маззю “Офлокаїн”, яка

має гіперосмолярну гідрофільну основу. Який вид сучасної антисептики був

застосований в даному випадку?

11. На одному із етапів лікування інфікованої рани була застосована мазь “Іруксол”,

яка містить у своєму складі фермент клостриділпептідазу. Який метод антисептики був

застосований в даному випадку?

12. Санітарка гнійної перев’язочної зібрала перев’язочний матеріал, що був знятим з

хворих під час робочого дня і помістила його у водонепроникний мішок,

зав’язала мішок і винесла його на смітник. Чи вірно поступила санітарка?

Джерела  о. М. Кіт Медсестринство в хірургії стор 82 -92

Інформаційні матеріали заняття та лекції

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

19.11.2021 Практичне заняття до теми: Захворювання та ушкодження сечових органів.

11.11.2021. Практичне заняття для групи 4 А Лікувальна справа до теми : " Захворювання та ушкодження прямої кишки"

2.11.2021 Практичне заняття до теми : Проривна виразка шлунка та 12 п кишки, гострий апендицит, панкреатит, холецистит. для групи 4а Лікувальна справа